Чується з вулиці тихої осені шурхіт поспішний.
Бабине літо - мов спроба утримати те, що прожито.
Звикла давно вже до фрази я: "Юність моя ж ти колишня!"
Зараз звикають до неї недавно дрібні мої діти.
Голос писклявий на бас помінявся за рік цей у внука.
Хлопець сміється у дзеркалі: "Бабо, які ж ви маленькі!"
Не зрозуміти йому ще: нас горбить з роками розлука.
Біля могил наших рідних давно розрослися опеньки...
Падає, падає листя в пожухле, покручене зілля,
В отвір поштової скриньки повз білу липку павутинку.
Ніби недавно казали нам: осінь - пора для весілля.
Стверджують нині, що осінь дописує долі сторінку.
Та, попри все, щось не віриться цим невеселим прогнозам.
Може тому, що живу я, де зими дощами розмиті.
Іній пухнастий на травах тут зветься - серйозно! - морозом.
Пір'ям пташок перелітних, мов шовком, заплави розшиті.
В лютому тут по-святковому осінь весну зустрічає:
Бронзові та карамзинові свічі дубів біля стежки.
Листя з них, наче краплинки брунатного воску, спливає...
Ну, а весна одягнувши на сонці берізкам сережки,
Білим, рожевим, ліловим заквітчує тепле довкілля...
Тихо колишется ніжність солодко-духмяна на вітах...
Й віриться легко тоді в воскресіння, в прообраз весілля
Як у єднання Творця і відкуплених з тлінності світу...
Що ж, нехай чується пізньої осені шурхіт поспішний.
Я не сумую, що бабине літо вже майже прожито...
Це не кінець! Бо мені приготовив по смерті Всевишній
Те, що прекрасніше навіть весняного ніжного цвіту.
Там на алеях духмяних я з радістю рідних зустріну.
І не прийде вже ні старість, ні смерть ні болюча розлука...
Тільки б достойно пройти цю осінню життєву долину.
Господи, міцно тримай мої кволі, поморщені руки.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проповеди : Доверие. Краеугольный камень. (ч.1) - Доверие Богу Можно найти Истину через глубокое понимание многих разных понятий, но есть у всех них общая основа, краеугольный камень. Надеюсь, что проповедь послужит объединению понимания всей Библии. Это путь к простоте понимания, а простота, как наше направление к реставрации такого образа Человека как его задумал Бог. Полнота жизни человека только в тандеме, сожизни с Богом. "..и всё Моё - Твоё" (притча о блудном сыне).
Проповеди : Чтобы посрамить "мудрецов"... - Сергей Сгибнев Представить данное размышление вниманию читателей сайта меня побудили отклики некоторых оппонентов на проповедь \"Где мудрец, где книжник?\" По всему видно, что это люди неверующие, но как говорил
Апостол Павел - \"... проповедуй слово, настой во время и не во время, обличай, запрещай, увещевай со всяким долготерпением и назиданием. Ибо будет время, когда здравого учения принимать не будут, но
по своим прихотям будут избирать себе учителей, которые льстили бы слуху\" (2Тим.4:2,3). Следуя этому совету, по сути являющемуся поручением для всех верующих, постараюсь внести некоторую ясность в
рассматриваемый вопрос. Что до меня, то возражения моих оппонентов явились для меня благословением, поскольку Иисус заранее предостерегал нас: \"Если мир вас ненавидит, знайте, что Меня прежде вас возненавидел. Если бы вы были от мира, то мир любил бы свое; а как вы не от мира, но Я избрал вас от мира, потому ненавидит вас мир\" (Иоан.15:18,19). А потому - слава Господу нашему!
