Душа шукає душу братню в світі,
Щоб поєднатись з нею ув одну,
Забути між людей самотину
І разом в небеса летіти;
І разом по землі ходити,
І розуміти перестук сердець,
І знати, що судився реченець
Навзаєм всіх любити;
Усе здобуте на усіх ділити
І що не мати — віддавати все.
Жертовна дружба — радощі несе,
І хто не жертвував — тому не зрозуміти.
Ці пошуки диявол зневажає.
Чи висушив він душі і зчерствив?
Бо так багато маємо братів,
А братньої душі немає.
А рідної душі немає.
І кревні, й одновірці — у своє.
А очі, очі — світло з них не ллє,
А щось байдуже визирає.
Лиш Ти, Ісусе, Той, Хто всіх приймає.
Твоя душа — притулок мій.
Моя — знаходить супокій,
Як в неї поринає.
Комментарий автора: "...Душа зв’язалася з душею..." - ці слова з
Першої книги Самуїлової, 18:1, я обрав епіграфом до запропонованого вірша. А написав його, коли почував себе дуже самотнім, коли мене не розуміли ні рідні по крові, ні рідні по вірі, і тільки раптове усвідомлення близькості Господа Ісуса Христа дало мені утіху і спокій. Слава Ісусу!
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Прочитано 10594 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Не засыпайте колодцы. - Галина
«И все колодези, которые выкопали рабы отца его при жизни отца
его Авраама, Филистимляне завалили и засыпали землею.
…И Исаак удалился оттуда, и расположился шатрами в долине
Герарской, и поселился там.
И вновь выкопал Исаак колодези воды, которые выкопаны были
во дни Авраама, отца его, и которые завалили Филистимляне по
смерти Авраама [отца его]; и назвал их теми же именами, которыми
назвал их [Авраам,] отец его.
И копали рабы Исааковы в долине [Герарской] и нашли там
колодезь воды живой.
И спорили пастухи Герарские с пастухами Исаака, говоря: наша
вода. И он нарек колодезю имя: Есек, потому что спорили с ним.
[Когда двинулся оттуда Исаак,] выкопали другой колодезь;
спорили также и о нем; и он нарек ему имя: Ситна.
И он двинулся отсюда и выкопал иной колодезь, о котором уже
не спорили, и нарек ему имя: Реховоф, ибо, сказал он, теперь
Господь дал нам пространное место, и мы размножимся на земле.
(Бытие 26)
